«Договори з Росією не варті навіть того паперу, на якому вони написані»

Видатний німецький державний діяч і політик Отто фон Бісмарк у свій час справедливо зазначив що «договори з Росією не варті навіть того паперу, на якому вони написані». Ці його слова і сьогодні зберігають свою актуальність.

Згадаємо хоча б «Будапештський меморандум», де росіяни мали б виступати гарантом безпеки України, в обмін на її відмову від ядерної зброю. Чим усе завершилось усім добре відомо.

Маємо ще один приклад, де у повній мірі розкривається підступна і підла російська натура. Нещодавно Президент США Дональд Трамп умовив Президента України Володимира Зеленського не завдавати ракетно-дронових ударів по Москві 9 травня під час проведення росіянами військового параду.

Зеленський пообіцяв Трампу не бомбити у цей день Москву, що дало Путіну можливість провести військовий парад і хоча б якось зберегти своє обличчя на фоні суцільних невдач на російсько-українському фронті.

Правда Президент України у властивій йому манері не забув потролити Путіна і видав Указ, яким дозволив росіянам цього року безперешкодно проводити військовий парад 9 травня. Путін цього гумору не зрозумів і помстився у властивій йому манері. Він діждався поки уся увага міжнародного співтовариства буде прикута до візиту Дональда Трампа до Китаю і завдав масованого ракетно-дронового удару по Україні. У результаті цієї атаки знову загинули мирні мешканці українських міст, а ми ще раз переконались у тому, що росіянам у жодному разі довіряти не можна. Немає жодних сумнівів що відповідь на цю атаку з боку України буде адекватною і для цього ми уже маємо і сили, і засоби, які можуть вражати важливі військові об’єкти, включно з ядерними, на усій території РФ.

Тепер декілька слів про особисті взаємовідносини Трампа і Путіна. 

Чому Дональд Трамп весь час називає Володимира Путіна своїм другом, вперто намагається його зберегти при владі та повернути до кола впливових міжнародних політиків, незважаючи на те, що він розв’язав агресивну війну і уже є воєнним злочинцем?

Тут варто зазначити що Трамп, на відміну від абсолютної більшості попередніх президентів США, не професійний політик. Він ніколи ним не був і очевидно що уже й не стане. Дональд Трамп типовий капіталіст, який думає лише про власне збагачення. Саме цим можна пояснити те,що сьогодні в його адміністрації знаходяться лише особисто віддані йому люди, а не досвідчені у сфері державної політики і управління фахівці. 

Окремо варто звернути увагу і на те, хто саме сьогодні від імені США веде важливі міжнародні переговори. Відомо що Москву дуже часто відвідують бізнес-партнер Трампа Віткофф і його зять Кушнер, який також є бізнесменом. Очевидно що і розмовляти з Путіним вони можуть лише про бізнесові, а не якісь там державні справи. Звідси прослідковується і мотивація Трампа у швидкому завершенні війни між Росією і Україною. Він зацікавлений у припиненні бойових дій на будь-яких умовах лише тому що сподівається отримати підстави для зняття санкції з РФ, для того щоб і в подальшому безперешкодно вести з Путіним бізнес.

Це черговий раз свідчить про те, що Трамп не політик, а типовий капіталіст, якого завжди буде цікавити лише власна вигода і нічого більше. Саме цим пояснюється і фактична відмова нинішньої адміністрації США від глобального політичного лідерства та нестабільність і непрогнозованість нинішньої Америки у відносинах із своїми Європейськими партнерами, зокрема і з Україною.

За таких обставин ми маємо у першу чергу розраховувати на власні сили і створювати військово-політичні союзи з країнами і народами, які напряму зацікавлені у збереженні довготривалого миру і політичної стабільності у Європі, а також знають і добре розуміють усі виклики і загрози, які йдуть від Росії. 

Одним із перспективних напрямків зовнішньополітичної і безпекової діяльності України сьогодні може бути розвиток союзницьких і партнерських відносин у форматі «Люблінський трикутник», разом з Польщею і Литвою. Це дало б поштовх до розширення кола учасників, де свій інтерес також могли б мати Франція, Німеччина, Великобританія, а також країни Скандинавії, Центральної і Східної Європи. У результаті це могло б стати основою для створення нової системи Європейської безпеки, що дало б можливість швидко завершити російсько-українську війну, покарати Росію за вчинені нею злочини та встановити справедливий і довготривалих мир на континенті.

Олег Березюк, 
Інститут глобальної політики